Модуль 1. Геоінформаційні технології (ГІТ) у природоохоронній діяльності

Введення у тему

Географічна інформаційна система (ГІС) – це система, що забезпечує збирання, зберігання, опрацювання, доступ, відображення і поширення просторово координованих даних. Інформацію у середовищі ГІС подають у вигляді електронних карт, які налічують графічну складову (межі територій або місцерозташування об’єктів) і пов’язану з ними атрибутивну інформацію (текстову, числову та аудіовізуальну).

ГІС-технології останніми роками активно впроваджують у різні галузі господарства, у системи державного і корпоративного управління, в науку і освіту, адже близько 80 % інформації сучасного суспільства має географічну складову (пов’язана з певною територією). Обсяг такої інформації з кожним роком збільшується, а вимоги до її опрацювання для ухвалення управлінських рішень стають щораз жорсткішими. Сьогодні ефективний і оперативний аналіз такої інформації неможливий без використання сучасних досягнень геоінформаційних технологій.

Завдяки інтеграції передових технологій дистанційного зондування із можливостями динамічного просторового аналізу ГІС розкриває величезний потенціал застосування в екологічному секторі, спрямовуючи нас до прийняття обґрунтованих рішень у екологічному плануванні. Це дає можливість фахівцям, які приймають рішення, успішно долати виклики розвитку людського суспільства, одночасно забезпечуючи захист навколишнього середовища.

За словами Джека Денгермонда, генерального директора компанії Esri (одного із світових лідерів серед виробників програмного забезпечення ГІС), «Застосування ГІС обмежується лише уявою тих, хто її використовує». Геопросторовий підхід не повинен обмежуватися лише опануванням програмного забезпечення. Він потребує критичного просторового мислення, яке дозволяє розкрити справжній потенціал технології. Розвиток інноваційного екологічного планування вимагає поєднання досвіду використання програмного забезпечення та глибокого розуміння наук про навколишнє середовище. Важливо сприймати ГІС не просто як інструмент, а як парадигму наукового мислення для вирішення екологічних проблем.

Географічні інформаційні системи (ГІС) широко використовуються в охороні природи для збору, аналізу та візуалізації екологічних даних для потреб моніторингу та управління природними ресурсами, оцінки та збереження біорізноманіття, прогнозування екологічних катастроф, управління природоохоронними територіями, оцінки впливу людської діяльності на довкілля, забезпечення сталого землекористування, оцінки змін клімату, управління територіями, що підлягають відновленню тощо.

План модуля:

  1. Основні поняття, структура та принципи функціонування геоінформаційних систем. Ознайомлення з програмним забезпеченням Q-GIS та його встановлення (Вступний вебінар). 

  2. Основи роботи з просторовими даними в Q-GIS. Створення макету карти та підготовка до друку.

  3. Приєднання атрибутів за значенням поля таблиці. Візуалізація атрибутивних даних. 

  4. Зональні статистики. екстрагування та статистичний аналіз даних растру для набору точок

  5. Візуальне дешифрування та цифрування об’єктів космічних знімків. 

  6. Отримання та базові операції з цифровою моделлю рельєфу. 

  7. Координатна прив’язка сканованих картографічних матеріалів. Цифрування сканованих карт.

Джерела геоданих. Пошук та завантаження даних OpenStreetMap, WorldClim, Google Earth Engine, GBIF та ін. (Дискусійний вебінар).